
На цьому наголосив ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк під час виступу на міжвідомчому круглому столі «Поширення дезінформації як загроз національній безпеці: пошук ефективних засобів протидії», що відбувся в Укрінформі.
Захід організували Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз спільно з Національною академією СБУ за сприяння Укртелерадіопресінституту.
До обговорення долучились представники сектору безпеки і оборони України, науковці, експерти та журналісти з медіаспільноти. Зокрема, участь у форумі взяли фахівці з Центру протидії дезінформації РНБО України, Служби безпеки України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України, Національного інституту стратегічних досліджень, Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Мінюсту, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ін.
Проведення цього круглого столу, за словами ректора Академії, допоможе консолідувати зусилля експертів із державного та приватного сектору у протидії російській дезінформації.
Андрій Черняк наголосив, що мета інформаційних російських атак на Україну деструктивна – від провокування тих чи інших настроїв до відвертого сприяння порушенню законодавства. У цьому контексті він зауважив, що важливо обговорити фахову експертизу, уніфікацію підходів до розслідування, оцінки і попередження дезінформації.
«Зараз росіяни проводять чергову інформаційну атаку. Її можна назвати СІО, СІА, ІПСО. Можна назвати пропаганду та дезінформацію різними найменуваннями, різною термінологією, але мета в них одна – це знищити нашу державу. Тому в нас немає викликів держави чи викликів державних інституцій. У нас є спільні виклики, які стоять перед нашою державою», – підкреслив керівник Академії СБУ.
Під час круглого столу експерти обговорили досвід державних і цивільних інституцій у сфері протидії поширенню російській дезінформації, сучасні напрацювання щодо виявлення ворожого інформаційного впливу та реальні кейси протидії російським фейкам за кордоном. Також фахівці на конкретному прикладі розповіли, як проводиться фототехнічна, лінгвістична та психологічна експертиза діпфейків.