В Укрінформі відбулась перша експертна дискусія у межах проєкту «Українські безпекові діалоги», а також презентація монографії Національної академії СБУ «Гуманітарний вимір безпеки».
Як формувати культуру безпеки крізь призму історії, філософії, політології, мови, релігії – ці питання обговорили провідні експерти країни з різних галузей знань та сфер діяльності.
«Ми започатковуємо українські безпекові діалоги, бо розуміємо важливість комунікативної та когнітивної стійкості. Ми формуємо майбутніх безпекознавців – офіцерів СБУ, представників держави, які повинні глибоко розуміти безпекову культуру», – підкреслив ректор НА СБУ Андрій Черняк.
Модератором та ініціатором такого заходу стала професорка Національної академії СБУ Орися Демська, яка наголосила на співвідповідальності та співзалежності сильних інституцій і сили держави: «Безпека не може існувати без людяності. Натомість ігнорування гуманітарної складової створює серйозні ризики для національної безпеки»
Ключові меседжі спікерів:
- «Необхідно визначити на законодавчому рівні дефініцію «культурний геноцид», який планомірно проводить росія, та доводити міжнародній спільноті робочі механізми протидії» – Микита Потураєв, голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики.
- «Протидії інформаційним впливам недостатньо – потрібна когнітивна стратегія, яка працює на випередження і допомагає викривати маніпуляції тоталітарних режимів» – голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
- «Система освіти повинна формувати критичне мислення у дітей та підлітків через розвиток гуманітарної та культурної складових. На полі бою ми не тільки обороняємось, але й проводимо мідл та діп страйки. Так само має працювати гуманітарний вимір безпеки» – голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти і адаптації законодавства України до положень права ЄС Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук.
- «Українці мають навчитися усвідомлювати та використовувати власний досвід для розвитку суб’єктності й зміцнення гуманітарної складової безпеки» – отець Андрій Зелінський.
- «Сучасна росія наслідує совєтські практики дезінформації, тому одним із завдань України є донесення світу правди про історичні та сучасні події» – завідувачка кафедри теорії та історії держави і права НА СБУ Аліна Понипаляк.
- «Важливо формувати нове покоління фахівців та працювати з молоддю у боротьбі за демократію й загальнолюдські цінності» – український історик Іван Монолатій.
- «Безпека вимагає не лише вивчення проблематики, а й врахування минулого досвіду та створення нових механізмів протидії загрозам» – експерт з питань виборчих і демократичних процесів, радник Голови Центральної виборчої комісії Олександр Клюжев.
- «Мова та персональна відповідальність кожного громадянина – ключові елементи сучасної безпеки, адже сьогодні українці мають унікальний шанс формувати майбутнє світу» – професорка Академії СБУ Леся Демська-Будзуляк.
Безпека – це відповідальність, і кожен із нас може стати агентом змін, роблячи свій внесок у сильну, свідому та сучасну державу.